Название: Психіатрія

Тема: Психология

Просмотров: 468


РемІсІЇ та дефекти при шизофренІЇ

Мета заняття: поглибити знання з питань клініки та діагностики ремісій та дефектів при шизофренії, а також лікування хворих на шизофренію в залежності від особливостей ремісії та типу дефекту.

Ремісія - це відносно стабільний стан у вигляді часткової або повної різної тривалості паузи між психотичними приступами шизофренічного процесу. Ремісії характеризуються різними ступенями соціальної адаптації психічно хворих.

Ремісії виникають при таких типах перебігу шизофренії (за МКХ-10): Б 20.х1 - епізодичний перебіг з прогредієнтним розвитком дефекту

(прогредієнтний розвиток негативної симптоматики між психотичними

епізодами)

Б 20.х2 - епізодичний перебіг з стабільним дефектом (стійка, але не зростаюча негативна симптоматика між психотичними епізодами)

Б 20.х3 - епізодичному ремітуючому перебігу (при цьому виникають повні або фактично повні ремісії між психотичними епізодами)

Ремісії не виникають при безперервному типі перебігу шизофренії (Б 20.х0); у цьому випадку можуть виникати стабілізації та екзацербації шизофренічного процесу.

Стабілізація процесу - це стан, що характеризується наявністю редукованих психотичних розладів без тенденції до подальшого ускладнення синдрому.

Екзацербація процесу - стан, що характеризується активізацією шизофренічного процесу з зростаючим ускладненням психотичного синдрому.

Розрізняють такі типи ремісій при шизофренії: 1. Ремісії клінічні

а)         ремісії спонтанні (виникають як наслідок самостійного закінчення

шизофренічного процесу в результаті активізації власних компенсаторних механізмів головного мозку та організму психічного хворого в цілому)

б)         ремісії терапевтичні (виникають в результаті активних терапевтичних

заходів біологічного, психофармакологічного, психотерапевтичного та

соціо-реабілітаційного характеру) 2. Ремісії соціальні (стани, які характеризуються достатньою для нормального соціального функціонування адаптацією психічно хворого). Соціальна ремісія не завжди співпадає з ремісією терапетвичною, оскільки може статися так, що наявність окремих психопродуктивних психотичних розладів поєднується з відносно непоганим соціальним функціонуванням психічно хворих.

 

є провідним; спостерігаються також такі стани, коли дуже важко або неможливо виявити провідний розлад серед клінічного поліморфізму.

2.         Різноманітні психічні розлади не пов'язані між

собою і не утворюють чіткої синдромологічної

структури.

3.         Характерні   різноманітні   коливання психічного

стану, які підрозділяються на:

а)         спонтанні (коливання інтенсивності резидуальних,

остаточних  психопродуктивних  розладів внаслідок

епізодів руху ендогенного процесу)

б)         спровоковані (психопатоподібні або тривожні стани

на       фоні       резидуальної психопатологічної

симптоматики,    що    виникають    у    зв' язку з

психотравмуючими ситуаціями стосовно хворих)

4        стадія -предрецідивна

Стадія ремісії, яка виникає перед розвитком рецідиву шизофренічного процесу. Вона також є першою стадію розвитку рецідиву процесу й тому є проміжною між типовою ремісією та типовим рецідивом. Характерні такі клінічні прояви:

•           зростання тривоги, соматовегетативних розладів

•           зміна активності хворих (зниження або підвищення активності)

•           зростання афективних розладів

•           появлення    параноїдного    настрою    хворих з формуванням ідей відношення, переслідування

•           появлення покликів, гіпнагогічних галюцінацій

•           зростання   розладів   когнітивної   сфери хворих (почащення напливів та переривів думок)

•           появлення епізодів мовного або психомоторного збудження

 

Слід відмітити, що різні варіанти 2 стадії формування ремісії при шизофренії співвідносяться з клінічними особливостями попереднього психозу. Так, якщо у клініці попереднього психозу провідне місце займали паранойяльні, параноїдні або парафренні розлади, частіше формується параноїдний варіант 2 стадії ремісії. У разі значної вираженості в психозі афективних розладів поряд з параноїдними в 2стадії ремісії формується афективний (тимопатичний) варіант або проміжний варіант, який вбирає в себе риси як параноїдного, так і афективного варіантів. При наявності у клиніці попереднього психозу домінуючих неврозоподібних, іпохондричних та істероподібних розладів виникає варіант 2 стадії ремісії з перевагою неврозоподібних та невротичних розладів. Якщо в клініці психозу була значно виражена негативна симптоматика, то формується варіант ремісії з перевагою негативних розладів.

 

Клінічні варіанти 2 стадії формування ремісії

Клінічні особливості попереднього шизофренічного психозу

параноїдний

Переважають паранойяльні, параноїдні або парафренні розлади

афективний (тимопатичний)

Поряд з іншими розладами переважають афективні прояви

неврозоподібний та невротичний

Переважають неврозоподібні іпохондричні, обсесивні, істероподібні психічні розлади

негативний

Переважають негативні розлади, кататонічні та гебефренічні прояви

змішаний

Спостерігається сполучення різних вищевказаних розладів з формуванням проміжного варіанту ремісії, який вбирає прояви окремих варіантів

Всі переліковані клінічні варіанти 2 стадії формування ремісії являються підставою для розвитку конкретного клінічного варіанту 3 стадії формування ремісії. У разі позитивної динаміки шизофренічного процесу можлива послідовна трансформація тяжкішого варіанту з продуктивними розладами у легкий на протязі 2 стадії формування ремісії, тобто варіанти з продуктивною симптоматикою можуть бути етапами одного позитивного процесу. Може спостерігатися й негативна динаміка, коли будь-який варіант з продуктивними розладами трансформується у варіант з негативними проявами, які виступають на перший план після редукції основної кількості психопродуктивних розладів.

3 стадія формування ремісії по суті є кінцевою, оскільки 4 стадія характеризує перехід до рецідиву процесу. Тому ті клінічні стани, які на 3 стадії формуються, є остаточними й можуть бути названі як варіантами цієї стадії, так і варіантами остаточних клінічних станів - дефектів при шизофренії. Розлади, які тривають на протязі довгого часу після закінчення гострого шизофренічного епізоду, відносяться до резидуальної шизофренії (Б20.5). Спостерігаються також випадки, коли в 3 стадії формування ремісії психопатологічна симптоматика повністю редуцирується і дефекту не виникає.

Симптоматика всіх видів дефектів при шизофренії характеризує проявлення емоційно-вольових розладів внаслідок зниження енергетичного потенціалу. Типи дефектів подано у натупній таблиці.

Дефекти при шизофренії (клінічні варіанти 3 стадії формування

            ремісії)

Клінічні варіанти 2 стадії формування ремісії

 

параноїдний

афективний (тимопатичний) неврозоподібний та невротичний

 

негативний

Клінічні варіанти 3 стадії формування ремісії

(типи дефектів)

параноїдний

тимопатичний

іпохондричний

астенічний апато-абулічний

 

тип Verschrobenheit психопатоподібний змішаний без дефекту

 

"голосів" тощо)

■          поєднання редукованих компонентів синдрому у єдине своєрідне переживання ("мої думки, але вони якісь незвичайні")

4.         Етап "затухаючої хвильоподібності"

■          хвильоподібне     затухаюче     посилення та послаблення   психотичних   розладів   аж до повного    зникнення    психотичних проявів синдрому

■          формування внутрішньої картини хвороби

■          підвищення критичності

■          підвищення суб'єктивної значимості моральних та етичних критеріїв особистості

5.         Етап переходу симптоматики на афективний

рівень

■          формування     депресивного     синдрому з параноїдними  компонентами  та обсесивними розладами (постшизофренічна депресія - Б 20.4)

■          появлення на депресивному фоні нестійких ідей самозвинувачення

6. Етап неврозоподібних та невротичних розладів

■          астенічні      прояви,      тривожні сумніви, іпохондричні думки

Б. Літичний дизгармо-нійний

Не       характерна      послідовність редукції психопатологічної симптоматики, частіше частина психотичних розладів синдрому редуцирується, а частина розладів залишається без істотних змін, або наступає їхня редукція пізніше, вона неповна, повної   деструкції   синдрому   не відбувається, залишається       остаточна психопродуктивна симптоматика і прояви емоційно-вольових розладів

 

прояви непсихотичних регістрів, нерізко виражених негативних порушень, неповнота критики

 

С

Наявність остаточної психопродуктивної симптоматики,    в тому числі    й психотичної, наявність проявів негативу, значне зниження критичності

Літичний дизгармонійний

Д

Короткочасне незначне покращення психічного стану

Дизгармонійний тип формування ремісії. Тип перебігу шизофренії наближається до безперервного